Лікарка Рівненської обласної лікарні рятує життя воїнів у складі «Госпітальєрів»

Лікарка з ультразвукової діагностики Центру ендоскопічних та ультразвукових досліджень Рівненської обласної клінічної лікарні Любов Ярмолюк від початку російсько-української війни з 2014 року впродовж багатьох років допомагає фронту як лікарка-волонтерка.

Історію лікарки розповідають на сайті Рівненської обласної лікарні. 

Життя у війні надзвичайно складне. У таких умовах треба зберігати спокій, підтримувати постраждалих, допомагати захисникам України.

Прагнення бути корисною для наших «добробатів» та нашої перемоги спонукало талановиту жінку, яка любить усе прекрасне, а особливо квіти, Ярмолюк Любов Петрівну від початку російсько-української війни з 2014 року впродовж багатьох років допомагати фронту як лікарка-волонтерка.

«Згодом пройшла відбір і була зарахована до Першого добровольчого медичного батальону ім. Миколи Пирогова (ПДМШ), – згадує Любов Петрівна. –  А з перших днів повномаштабного вторгнення перебувала в Києві на евакуації поранених з-під Ірпеня, Гостомеля, Бучі, також працювала на аптечному складі».

Пройшовши вишкіл із надання медичної допомоги в польових умовах, лікарка з листопада 2022 року була зарахована в батальйон «Госпітальєри» Української Добровольчої Армії (УДА). 

«Надавала медичну допомогу військовим 3 бату УДА та цивільному населенню. За три місяці 2024 року було евакуйовано 750 поранених із мінно-вибуховими травмами, відмороженнями, комбінованими політравмами, хімічними опіками різного ступеня важкості», – ділиться спогадами Любов Петрівна.

Свій професійний шлях жінка розпочала в 1981 році, закінчивши навчання в Тернопільському державному медичному інституті. Каже, що професію обрала не випадково.

«Мої прабабуся та бабуся по материнській лінії лікували по всій окрузі травами, приймали пологи. Неабиякий божий дар зцілення народними методами мала мама. Лікарями стали і моя сестра, і брат, а також його дружина».

Любов Петрівна є лікаркою-професіоналкою в обстеженні всіх органів і систем, екстракраніальних судин. Повернувшись нещодавно зі Сходу країни, вона продовжує надавати допомогу пацієнтам із різними патологіями – проводити ультразвукове обстеження всіх органів і систем з доплерографією, допомагає пропрацьовувати ідеї комфортного перебування хворих у стінах Рівненської обласної клінічної лікарні імені Юрія Семенюка, психологічного розвантаження військових, гідного ставлення до співробітників.

Не уявляє свого життя без Рівненської обласної лікарні мені Юрія Семенюка – потужного закладу третинної ланки медичного обслуговування в краї, та згуртованого колективу висококласних практикуючих фахівців і науковців. Дуже любить свою роботу за оперативність, безболісність, ефективність та результат. Вона, як і її колеги із Центру ендоскопічних та ультразвукових досліджень, переконана: рух вперед, удосконалення – запорука успіху.

Саме тому Любов Ярмолюк, окрім професійних здобутків, має багато захоплень: займається інтер'єрною вишивкою, письменством та дослідницькою роботою. Видала три історико-краєзнавчі та автобіографічні видання, 17 книг (поезія, проза, шість дитячих збірок). Багато дитячої літератури передала в дошкільні та шкільні заклади на деокуповані території, за кордон. 

Друкувалася в часописі «Український Ванкувер» (Канада), «Далеч світу» (Австралія), у періодичних виданнях в Україні. Є членкинею Національної спілки журналістів, почесною членкинею секретаріату НСЖУ. Авторка та модераторка медико-соціального проєкту «Крок на зустріч» (допомога дітям із захворюваннями ЦНС, психіки, онкогематологічними захворюваннями). Любов Петрівна є авторкою телепрограми «Життя, здоров'я, довголіття», що на RITM-TV. Упродовж 2011–2021 років – голова комітету охорони здоров'я, материнства, дитинства, питань релігії та соціальної сфери Громадської ради при Рівненській ОДА.

Для лікарки за фахом, мисткині, вишивальниці, меценатки, волонтерки, громадської діячки як спадкоємиці репресованого духовенства Україна – це земля вільних, свободолюбивих, талановитих і неймовірно працьовитих, інтелектуальних, високодуховних людей, які зобов’язані плекати силу духу. 

«Саме тому кожен із нас, незважаючи на складні умови життя, повинен розуміти, що найважче сьогодні тим, хто по два роки не бачить своїх дітей, рідних, близьких, тим, хто не може з бліндажу вийти по дві доби під проливним дощем, морозом і мокрим снігом із накладеними турнікетами, тим, у кого на передовій по кілька членів сім'ї або рідні повертаються на щиті, тим, хто шукає за ДНК-експертизою одну-єдину дитину», – ділиться роздумами Любов Петрівна.

«Дякуємо колезі за героїзм та відвагу, енергійність та цілеспрямованість, відповідальність за майбутнє нашої держави. Ваша самовідданість справі служити державі та професійно рятувати в непростих умовах кожного, хто того потребує, заслуговує на повагу та відзнаку і є надійним дороговказом нам до єднання та незламності на шляху до Перемоги», – пишуть колеги-медики.