На Волині фіксують лише поодинокі випадки скарлатини, – обласний центр контролю та профілактики хвороб

В Ужгороді почастішали випадки захворювання на скарлатину. За січень-березень 2023 року захворіло понад 60 дітей, з них 32 – школярі, 31 – дошкільнята. Також ріст захворюваності на скарлатину фіксують і в Одеській області Наразі серед дітей зареєстрували 61 випадок хвороби, з яких один став летальним через ускладнення. 

На території Волинської області протягом року фіксують спорадичні випадки захворювань на скарлатину, що є характерним серед захворювань, які щороку фіксуються на території країни. Це – поодинокі, епідеміологічно не пов’язані між собою випадки, розповіли Район.Медицина у Волинському обласному центрі контролю та профілактики хвороб.

Під час виявлення захворювання застосовувались усі необхідні профілактичні заходи, зазначають фахівці.

Також волинські фахівці нагадують, що скарлатина – гостре антропонозне інфекційне захворювання групи стрептококових інфекцій, яке проявляється інтоксикацією, гнійним ураженням мигдаликів ротоглотки та характерним висипом.

На скарлатину найчастіше хворіють діти віком 1–9 років. Джерелом інфекції може бути хвора людина чи бактеріоносій.

Шлях передавання — повітряно-краплинний. Краплі формуються під час кашлю, чхання і навіть розмови хворого. Вони розлітаються на 0,5–1,5 м від інфікованої людини. «Вхідними воротами» інфекції є ротоглоткові мигдалики.

Захворюваність на скарлатину повсюдна, але у країнах з помірно холодним і вологим кліматом частіше. Кількість хворих збільшується восени і взимку.

Інкубаційний період недуги триває від 1 до 12 днів, частіше 2–7 днів.

«У більшості випадків скарлатина починається раптово. Розвивається ангіна, на мигдалинах можливий біло-жовтий наліт. Язик спочатку має біле нашарування, але після 2-3 днів починає очищатися з кінчика і до четвертого дня стає яскраво-червоним, з виокремленими сосочками — так званий малиновий язик», – пояснюють в обласному ЦКПХ.

Зазвичай через добу після початку захворювання на шкірі хворого виникає характерний висип. На рожевому тлі видно дрібні цятки, яскраво-рожеві або червоні, нерідко вони сверблять.

Висип здебільшого в нижній частині живота, паховій зоні, на сідницях, внутрішніх поверхнях кінцівок. Він триває від 2 до 6 днів, потім блідне і покривається дрібними лусочками, а на кінцівках, особливо кистях і стопах, великими пластами. Що яскравішим і ряснішим був висип, то більше виражене лущення. У середньому лущення триває 2-3 тижні.

Попри загальне почервоніння обличчя, підборіддя і шкіра над верхньою губою залишаються блідими — утворюють так званий носогубний трикутник Філатова. Ділянка суглобового згину набуває яскраво-червоного забарвлення, нерідко з невеликими крововиливами.

Захворювання може мати легкий, середній чи важкий перебіг, роз'яснюють фахівці.

«За легкої форми симптоми інтоксикації організму слабо виражені, блювота відсутня, ангіна незначна (має катаральний характер). Висип типовий, інколи блідий. Під час середньоважкої форми всі описані симптоми скарлатини виражені сильніше. Температура підвищується до 39 °С. Ускладнення зустрічаються частіше, ніж за легкої форми. У разі важкої токсичної форми початок хвороби супроводжують висока температура, блювота, інколи діарея, виражені симптоми ураження центральної нервової системи. Можливі запаморочення, набряк мозку і навіть розвиток коми», – кажуть у Волинському ОЦКПХ.

Скарлатина може мати небезпечні ускладнення, пов’язані з невчасним початком лікування та недотриманням рекомендацій лікаря: гнійний лімфаденіт, отит, мастоїдит, синусит, гломерулонефрит, ревматизм, застерігають фахівці. Після одужання у людини виникає імунітет до скарлатини, як правило, стійкий, довічний.

Специфічне лікування скарлатини відсутнє. Діагноз ґрунтується на епідеміологічних даних, характерній клінічній картині та лабораторних дослідженнях. Це не вакцинокерована інфекція, тобто від скарлатини не вакцинують.

Профілактика захворювання полягає у ранньому виявленні та ізоляції джерела інфекції. Хворим на скарлатину слід перебувати в ізоляції до 24 годин після отримання першої дози антибіотика. Якщо антибіотик не призначали, ізоляція має тривати протягом 21 дня.

До загальних профілактичних заходів належать:

•  харчування, багате на вітаміни
•  провітрювання та вологе прибирання приміщення, в якому перебувають діти і дорослі
•  дотримання особистої гігієни, регулярне миття рук з милом
•  загартовування та заняття спортом;
•   лікування всіх хронічних захворювань (отитів, синуситів, тонзилітів).