А як у них: вакцинація в Польщі очима педіатрині

Під час війни чимало українців виїхали до Польщі, тому фахівці розповідають про організацію вакцинального процесу в Польщі.

Тож аби отримати ще більше інформації стосовно організації вакцинального процесу в Польщі, фахівці Національного порталу з імунізації вирішили додатково розкрити цю тему та звернулися за коментарем до кандидатки медичних наук Марії Тесленко, яка наразі працює педіатром у польській клініці.

Пані Маріє, розкажіть, будь ласка, трохи про себе: хто Ви за спеціальністю, який маєте досвід роботи в Україні та де саме працюєте зараз в Польщі? 

Я лікарка-педіатриня, дитяча інфекціоністка, кандидатка медичних наук. Досвід роботи в Україні – 10 років:  працювала у інфекційному відділенні КМДКЛ №1, дитячому стаціонарі «Добробут» та дитячій клініці «Френдлік». Зараз я працюю лікаркою-педіатринею у поліклініці в Польщі (Шльонське воєводство).

Якщо порівнювати організацію вакцинального процесу в Україні та Польщі, то які, на Ваш погляд, основні відмінності? Чи є щось, що було б корисно запровадити й в Україні?

Щодо процесу вакцинації, то сам процес стандартизований і мало чим відрізняється від такого в Україні. Відмінності, звісно, є у кількості обов’язкових щеплень, які гарантує держава. Тут держава забезпечує  додатково (у стосунку до обов’язкових щеплень в Україні) щепленнями від пневмококів та від ротавірусів. Більшість дітей отримують 10-валентну вакцину проти пневмококової інфекції, але якщо дитина з групи ризику або передчасно народжена, то держава гарантує їй 13-валентну вакцину. Стосовно щеплення проти кашлюку, то якщо дитина має неврологічні порушення, діагностовані неврологом, вона має можливість безкоштовного щеплення  ацелюлярною вакциною проти кашлюку. Інші діти щеплюються цільноклітинною вакциною від кашлюку.

Звісно, було б добре, щоб і в Україні діти мали можливість безкоштовно отримувати щеплення від пневмококів та ротавірусів. На жаль війна відкладає впровадження цих змін.

З вересня 2023 року всі діти в Польщі від 9 років мають можливість безкоштовного щеплення від вірусу папіломи людини 2-валентною вакциною. А для дітей, які були народжені у 2010 – 2011 роках, є можливість безкоштовного щеплення 9-валентною вакциною. Для підвищення охоплення цими щепленнями діти мають лекції у школі з приводу хвороби, викликаної ВПЛ, та її профілактики.

Яка політика держави стосовно відвідування дитячих садочків та шкіл нещепленими (або не повністю щепленими) дітьми? Чи є отримання щеплення обов’язковою умовою для відвідування дитячого колективу? Чи існують певні «санкції» для батьків, що відмовляються вакцинувати дітей? 

Щоб дитина могла потрапити до дитячого садочку, вона має набрати певну кількість спеціальних балів, в які включена вакцинація. Якщо  дитина не набирає відповідних балів, то може в поточному році не потрапити до садочка, а на наступний рік відбувається новий конкурс. Тому працюючим батькам не вигідно, щоб дитина була нещеплена. Така система підвищує охоплення щепленнями серед тих, хто вагається. Абсолютно не щеплені діти практично не відвідують садочки з цієї причини. 

Нещодавно в Україні обговорювали запровадження обов’язкового щеплення проти гепатиту В для медичних працівників. Яка політика з цього питання в Польщі?

Раніше медичні працівники перед влаштуванням на роботу подавали відомості про щеплення від гепатиту В. Проте в останні десятиліття цього не вимагають у зв’язку з тим, що з 1990 по 1994 роки була проведена вакцинація усіх медичних працівників, студентів та учнів шкіл, а з 1994-1996 років обов’язковій вакцинації підлягають всі новонароджені діти. При прийомі на роботу у перечень обов’язкових аналізів входить Hbs-Ag. 

Якщо порівнювати ставлення до вакцинації саме пересічних громадян в Польщі та Україні, чи є відмінності? 

Прихильність до вакцинації пересічних громадян значно вища, ніж в Україні, але, на мою думку, це пов’язано не виключно з вакцинацією, а з загальним ставленням громадян до системи охорони здоров’я. Польські пацієнти їй довіряють. Більшість батьків охоче щеплюють дітей. Проте, на жаль, антивакцинальні течії тут існують, як і будь-де. Хоча таких пацієнтів дуже мало. До прикладу, на 1500 дітей нещеплених може бути близько 10. 

Чого очікувати (в плані вакцинації) батькам з дітьми, що обдумують переїзд до Польщі? З якими викликами вони можуть зіткнутися? 

Найголовніше – це мати вакцинальну карту, перекладену на польську мову. По приїзді педіатр складе план щеплень, яких не вистачає дитині. Залежно від віку дитина може їх отримати безкоштовно або ж платно. Так, наприклад, 10-валентна вакцина від пневмококів є безкоштовною, але якщо дитина має більше 5 років, то батькам доведеться оплатити 13-валентну вакцину. 

Що б Ви як лікар могли порадити батькам, які досі сумніваються в необхідності вакцинації? 

Я раджу бути свідомими і щеплювати дітей. Якщо є сумніви, ставити питання лікарю. Не читати сумнівної літератури. Читати не тільки про несприятливі події після імунізації, а й про  важкі наслідки хвороб, від яких існує щеплення. Так формується критична думка. І ще раз ставити питання медичним працівникам – вони є професіоналами в цій сфері.