У Львові прооперували жінку, яка жила з пухлиною 19 років
-
-
>
-
>
-
>
751
У львівській лікарні Святого Пантелеймона прооперували жительку Львівщини, в якої виявили небезпечне утворення, що могло назавжди прикути жінку до ліжка. Пацієнтка – 68-річна Ганна Курій з маленького села. Жінка має шестеро дітей, багато клопотів та все життя тяжко працює. Попри це на здоров’я ніколи не скаржилась.
Лише рік тому, як пішла на пенсію, її почали турбувати болі в ногах. Але за медичною допомогою пані Ганна тоді не звернулася. Та останній місяць, каже, мало не звів її з розуму. Біль шалений, спати неможливо, ноги віднімає, а жодні ліки не приносять полегшення. Тож пані Ганна нарешті пішла до лікаря за місцем проживання, йдеться на сторінці Першого медичного об'єднання Львова у фейсбуці.
Коли спеціалісти обстежили жінку, то шокували її звісткою. У пані Ганни пухлина в плевральній порожнині, яка займає ⅓ частину легень. Більше того, гігантський утвір проріс уже в хребет та почав тиснути на нервові закінчення спинного мозку, що і викликало оніміння ніг.
Тип пухлини – невринома. Це новоутвір, який походить з нервових закінчень і переважно є доброякісним. Небезпека невриноми в тому, що вона росте довго і безсимптомно. Так і сталося у пані Ганни. За розміром пухлини спеціалісти встановили, що вона росла цілих 19 років.
На момент звернення невринома вже так проросла в хребет, що могла назавжди паралізувати жінку. Оперувати треба якомога скоріше. Втручання – складне, комплексне, тож для його проведення районні спеціалісти скеровують пані Ганну у Львів – до Лікарні Святого Пантелеймона Першого медоб’єднання Львова. Львівські спеціалісти оглянули жінку, провели контрольне КТ-дослідження та, аби мінімізувати ризики, ухвалили рішення оперувати мультидисциплінарною командою, до складу якої входять торакальні та нейрохірурги.
Одномоментно торакальні та нейрохірурги видаляють невриному, яка проросла в плевральну порожнину і канал хребта та стискала спинний мозок. Складне втручання триває чотири години та минає вдало.
На другу добу після операції пані Ганна вже перебувала у звичайній палаті і не могла натішитися, що відчуває ноги та може ними повноцінно рухати. А за тиждень пацієнтка поїхала додому.
Найбільше вона боялася, що новоутвір прикує її до ліжка і вона стане тягарем для власних дітей. Нині ж жінка щаслива, що все завершилося добре, а вона і далі має змогу і сили навідувати дітей, які живуть в різних куточках України, та бавити онуків. А їх у пані Ганни – аж одинадцятеро.
