MISU: розумний застосунок, віртуальна клініка, оцифрування та аналіз даних, що дає можливість підбирати краще лікування

SEO компанії MISU Володимир Шевчук пояснює, що їх розробка – не просто смарт-годинник, а програма, здатна економити ресурси і час, аналізуючи різноманітні дані: від моніторингу здоров'я людини до тенденцій в певній частині регіону.

Як бізнес, компанія MISU лише починає стартувати. До цього кілька років проводили дослідження, опрацювання різних запитів від медиків, страхових і фармацевтичних компаній. В Європі про їх винахід – розумний годинник, який рятує від критичних станів та інсультів, вперше почули два роки тому. Йдеться про новітню розробку, що може працювати в смарт-девайсах, передавати дані в хмару, оптимізувати роботу лікарів. 

Годинник здійснює повний моніторинг здоров’я: вимірювання артеріального тиску, частоти серцевих скорочень, рівня стресу, аритмії, температури тіла, якість сну, рівня кисню в крові й інше. Зібрані дані програма опрацьовує що дванадцять хвилин із точністю вимірів понад 80%. У підсумку маємо аналіз динаміки, фактично, чи не готовий діагноз. 

Днями розпочалася робота над тим, аби зібрати запити від медиків для запуску інноваційних рішень від MISU. Очікується, нові інструменти обробки вдасться інтегрувати як частину медицини. В контексті цифровізації назріває питання інформаційного захисту даних, особливо, що стосуються військових. Про це, зокрема, йшлося на Першому форумі медичних інновацій у Луцьку. 

В розмові із Район in.ua. Володимир Шевчук пояснив, що таке MISU в більш ширшому контексті, хто як і для чого працює над впровадженням програми в медичне середовище країни.              

– Пане Володимире, що варто знати про рішення MISU, яким чином IT-інструменти можуть покращувати наше життя?  

– Будь-хто, одягнувши девайс із вбудованими інтелектуальними алгоритмами, може бути спокійним за своє здоров’я. Приміром, для бабусі, яка проживає у віддаленому волинському селі, зникне необхідність часто телефонувати до дітей, чи шукати медиків. Де б не були її рідні, сімейний лікар, вони завжди будуть бачити як вона себе почуває. Це точно рішення сучасне і чи можна його використовувати в селах – потрібно, бо там немає негайного доступу до лікаря. 

Швидка в місті доїздить до хворого за 16 хв, а в селах ситуації різні бувають. Відповідно, якщо буде своєчасне сповіщення про таку ситуацію, навантаження швидкої допомоги можна зменшити. Бо лікар, який відповідає за кілька сіл, зможе побачити дані про людей. Ми ж розуміємо, що є критичне населення, яке має хронічні проблеми. Отримавши додаток, ми можемо бачити, як вони себе почувають і реагувати швидше. 

Також на сьогодні ми вже готові з двома функціями: «Апікс-сервіс» та «Сандер-сервіс», розробленими нашими партнерами з Голландії  та компанією Askep.net. Незабаром вони будуть доступні в Україні і це стане можливістю зменшити навантаження на лікарів, при тому збільшити  ефективність лікування.

– Яка історія появи вашого стартапу на ринку технологій?

– Ми ще нічого не продавали і лише тестово стартували. Починаємо стартувати зараз, як бізнесова компанія. До цього це був великий кусень роботи над дослідженнями. Наприклад, ми дали тестовій групі 300 таких годинників і ще 300 взяло Apple, почали досліджувати і зрозуміли, що в нас ще 200 запитів від лікарів, страхових і фармацевтичних компаній. Ми все зупиняємо, доробляємо і віддаємо на ринок, і так вже відбувалося чотири рази. Така система не буде простою. 

Ми зробили MISU для того, щоб людина вдома мала можливість скористатися такою віртуальною клінікою, просто кажучи, отримувати попередження про певні ризики ще задовго до їх настання. В руках лікаря або в лікарнях, програма буде включати вже розширену інформацію. MISU не може бути простим. Він рано чи пізно дійде до дуже серйозної і спеціалізованої структури, і можливо, навіть буде потрібен як аналітичний відділ біля відділення лікарів, щоб кілька людей займалися інтерпретацією і наданням лікарю даних по-іншому. Лікарям потрібна інформаційна програма у браузері максимально лайтова і зрозуміла в користуванні, не 700 кнопок, які вимагають часу.

– Як так сталося, що презентацію своїх напрацювань ви розпочинаєте з Волині?

– Ми в Україні маємо перший форум. Досі мали виступи лише за кордоном. І так сталося, що нас запросили першими сюди. У нас є запити з Дніпра і з Києва, а почали з Луцька. Ми прийняли запрошення Агенції регіонального розвитку Волині, оскільки, хотіли донести, поділитися можливостями аналізу медичних даних і застосування висновків аналітики і глибокого аналізу різнотипних медичних даних, які можуть використовувати представники уряду, МОЗ, лікарні, приватні медичні заклади, прості люди. Тобто, основна мета була – поділитися рішенням, що таке є і, мабуть, головне – зібрати запити від представників влади і медичної спільноти щодо того, що б вони хотіли від подібної системи, як її наповнити, щоб вона була ефективною.

Читайте також: Новітні розробки та програми – у заклади медицини: на Волині відбувся перший форум медичних інновацій

Будь-яка медицина, навіть сама швидка і якісна, не в змозі іноді зберегти життя людини. І наша  ціль була в критичній ситуації повернути цей час назад і дати можливість людині банально пролікуватися. Виходячи з цього було два шляхи: їздити по світу, збирати досвід і оптимізувати свій продукт. І другий – стати частиною якоїсь існуючої компанії. Ми не пішли таким шляхом, ми лишилися українсько-польською компанією. Наш шлях зараз буде починатися саме з сьогоднішнього дня. Офіційно ми почнемо роботу з підтримкою 24/7 кол-центру, додатком, який буде працювати в Україні.

– Що має регулювати кластер медичних інновацій, аби запустити розробку MISU в комунальних медичних закладах?

– Зараз НСЗУ думає над тим, як в правовому полі узгодити застосування будь-яких смарт-девайсів. Це не лише про Apple Watch або MISU Watch, а будь-яких пристроїв, які можуть передавати дані в хмару. Важливо визначити, яким саме вимогам вони мають відповідати, щоб лікар міг покластися на такі дані, для того, аби краще лікувати пацієнтів. Бо цей годинник і програма може зібрати майже все, не лише вісім показників. Важливо створити алгоритм, програму, яка проаналізує дані і дасть можливість лікарю встановити своєчасний і правильний діагноз пацієнтам. Зараз ми працюємо над цим. 

Приїхавши на Волинь, ми були вражені тим, що влада, бізнес і наука працюють в колаборації. Це про ефективність. Нам потрібно почати збирати дані і аналізувати. Більшу частину роботи лікаря забирає окрім оглядів, внесення даних у систему. Йому  не треба ставати програмістом, а здійснювати лікування. Ми взяли на себе ту частину, де він, як пілот літака, приходить в операційну, чи перед операцією, а йому чек-ліст із рапортами дали і він все бачить: історію, причини, і можливо, це допоможе йому зробити якісь корективи своїх наступних дій. 

ІТ-компанії хочуть побачити будь-який запит щодо обробки даних і надати вже готовий звіт, щоб допомогти краще лікувати наших громадян. Така програма дає можливість економити час, а час це кошти. До того ж, MISU це безкоштовний мобільний додаток, цікавий в тому плані, що він розроблений як для використання в системі охорони здоров’я, так і  для пересічних користувачів. 

Як повідомляють польські видання, у жовтні цього року на 18 підрозділів по всій Польщі виділили півмільярда злотих для оцифрування клінічних даних, щоб максимально використовувати інформацію про здоров’я пацієнтів, дотримуючись безпеки даних. Цю подію наші сусіди називають переломним моментом в медичному середовищі.

– В Україні з подібними діджитал-пропозиціями виступає лише MISU та компанія ASKEP.net? Маєте конкурентів?

– Так. У світі є компанії, їх мільйон, які займаються обробкою медичних даних. Це не зовсім конкуренція. Наприклад, як ви знаєте, є багато пристроїв, які можуть збирати дані, потім ти йдеш із тим пристроєм до лікаря, несеш той скринінг. Він робить інтерпретацію, дає тобі висновки. А саме рішення для прогнозування вдома, таких я знаю лише 2-3. І то це Корея та Америка. Європа дуже сильно від нас відстає.

Ми працюємо з громадськістю, представниками влади, формуємо звіти і віддаємо лікарням, медикам, або владі. Ми називаємо це: «be to see», коли влада може оптимізувати ресурси, побачити, що якась частина області хворіє більше на ті чи інші хвороби, або є якась динаміка, на яку треба звернути увагу. Це не лише про оптимізацію ресурсів і покращення якості життя. Це про більш швидке реагування. 

– Неможливо не запитати про те, хто ж ховається за абревіатурою MISU. Скільки людей працює у вашій команді, звідки ці фахівці?

– Ми не медики, ми – математики, ми працюємо на стику математики, інформатики, медицини. У нас третина команди – Рівне, частина з Києва, є також з Тунісу, Любліна, Львова. Це 13 чоловік, з яких – 10 програмісти.

Що ми зробили? Ми беремо медичні дані і шукаємо там будь-які запити, які потрібні медикам, людям, тим, хто проходить якусь реабілітацію. Нам або клініка, або будь-який користувач дає запит, наприклад: «Я хочу до початку передінсультного стану визначити цю ситуацію в себе». І ми чітко повертаємося за два тижні до цієї ситуації з динамікою. Кажемо: шановний, в тебе за два тижні може бути дуже велика проблема. Критеріїв в нас вже більше 50-ти. 

З чого ми почали? Ми поїхали в світ, мабуть вже відвідали більше 28 країн і спілкувалися не з паблік-хелс, а міністерствами, президентами, представниками урядів, для того, щоб зрозуміти, які є запити в світі на подібні рішення, що нам потрібно бачити. В Україні є сім цифрових продуктів, які за кілька років у світі стали ключовими, на них рівняються всі. 

Відвідуючи будь-який форум: медичний, математичний, інформаційний, всі завжди уважно слухають українських представників. Ми були в трьох міжнародних акселараційних програмах, щоб побачити, як це працює. Це Японія, Європа і Африка. І коли приїжджаємо в Україну, розуміємо, що у нас найкращі лікарі і медицина. 

Немає в світі зараз єдиного шаблону, дані можуть відрізнятися. І тому 100-500 лабораторій ми не можемо використовувати. Ми зараз думаємо, який шаблон створити, дати лабораторіям, щоб будь-який користувач міг, здавши певний аналіз, отримати результат в будь-якій країні світу. Адже є вимоги, які потрібно генетикам, скажімо, показники в різних лабораторіях можуть мати різні назви. І зараз якраз над розробкою рішення працюють наші партнери з Голландії. Рішення вже є, воно ще не імплементоване, але вже незабаром це відбудеться.

Вікторія КОМЕНДАНТ