Вакцинація недоношених дітей: що радять у Міністерстві охорони здоров'я

У Міністерстві охорони здоров'я оновили рекомендації щодо вакцинації недоношених дітей.

З оновленими рекомендаціями Міністерства охорони здоров’я України щодо окремих питань проведення щеплень населення за власні та кошти інших джерел, незаборонених законодавством, в межах чинного Національного календаря щеплень, можна в листі від 13.09 за підписом заступника міністра охорони здоров’я України, головного державного санітарного лікаря України Ігоря Кузіна, йдеться на сайті Національного порталу з імунізації. 

МОЗ пропонує розповсюдити та забезпечити використання цих рекомендацій у роботі закладів охорони здоров’я, де проводиться планова вакцинація.

Власне оновлені рекомендації можна знайти у додатку до листу МОЗ на 6 сторінках. В додатку розглядаються такі питання: вакцинація проти гепатиту В за 4-дозовим графіком, бустерна вакцинація проти кашлюку в 6 років, вакцинація проти поліомієліту з використанням вакцини ІПВ, вакцинація проти хіб-інфекції за 4-дозовою схемою, вакцинація вагітних, вакцинація дорослих в цілому, вакцинація проти грипу, вакцинація від менінгококової інфекції, вакцинація від туберкульозу, вакцинація недоношених дітей.

Вакцинація недоношених дітей:

Рекомендовано виконувати щеплення згідно з Календарем щеплень, не відтерміновуючи вакцинацію в зв’язку з недоношеністю.

У разі застосування полівалентних вакцин, рекомендовано використовувати схему, що передбачає введення трьох доз комбінованої вакцини АаКДП / АКДП, Хіб, поліомієліт, гепатит В починаючи від віку 6 тижнів (у своєму хронологічному віці без корекції зважаючи на недоношеність). Для щеплення проти поліомієліту на час перебування дитини в стаціонарі використовується лише ІПВ. У випадку використання комбінованих вакцин, рекомендована схема вакцинації – 2-4-6-18 місяців незалежно від введеної дози вакцини від гепатиту В в перші 12 годин життя.

Читайте також: Чому і коли варто вакцинувати недоношених немовлят

Діти, що народилися раніше 34 тижня гестації, не мають отримувати щеплення БЦЖ, покине настане 34 тиждень гестації. Щеплення БЦЖ щойно народжених дітей з низькою масою тіла проводиться після досягнення дитиною маси тіла 2000 г. При народженні недоношеної дитини вагою менше 2000 г вакцинація проти туберкульозу здійснюється по досягненні дитиною маси тіла 2000 г до виписки із лікарні.

Перша доза вакцини проти гепатиту В вводиться в перші 12 годин життя дитини незалежно від маси тіла. Новонародженим з масою тіла до 2000 г вакцинація проти гепатиту В проводиться незалежно від статусу матері щодо гепатиту В. У такому разі доза вакцини проти гепатиту В, що введена новонародженій дитині з масою менше ніж 2000 г, не зараховується як доза первинної імунізації. 

Якщо мати новонародженого HBsAg «+» (позитивна), вакцинація проти гепатиту В проводиться в перші 12 годин життя дитини незалежно від маси тіла. Разом з вакцинацією, але не пізніше першого тижня життя, в іншу ділянку тіла рекомендовано ввести специфічний імуноглобулін проти гепатиту В з розрахунку 40 МО/кг маси тіла та не менше 100 МО. 

Дитині, яка народилася у матері з невідомим статусом щодо HBsAg, щеплення проводиться обов’язково в перші 12 годин життя з одночасним дослідженням статусу матері за HBsAg. У разі отримання позитивного результату в матері для профілактики гепатиту В дитині вводиться специфічний імуноглобулін проти гепатиту В відповідно до його використання у дитини, народженої від HBsAg «+» (позитивної) матері. 

Після досягнення дитиною хронологічного віку 1 місяць вакцинація має бути проведена наступною серією щонайменше із трьох введень вакцин. У випадку використання комбінованих вакцин, рекомендована схема вакцинації від гепатиту В – 2-4-6-18 місяців незалежно від введеної дози в перші 12 годин життя.

Всім недоношеним дітям, народженим на терміні вагітності < 32 тижнів, рекомендується отримувати 4 дози кон’югованої вакцини проти пневмококової інфекції 13vPCV чи 10 vPCV (13/10-валентна пневмококова кон’югована вакцина) за схемою 3+1. Додатково – 2 дози 23vPPV (23-валентна пневмококова полісахаридна вакцина (за можливості доступу до даної вакцини) у віці 2 роки та через 5 років після першої дози 13/10vPCV.

Недоношені діти мають високий рівень супутніх патологій, які збільшують ризик ускладнень грипу, що можуть включати респіраторні, серцеві та неврологічні стани. Недоношені діти повинні отримувати щеплення від грипу щороку, починаючи з ≥ 6-
місячного віку. Якщо дитина отримує вперше в житті щеплення проти грипу, то вона повинні отримати 2 дози вакцини з інтервалом не менше 4 тижнів, потім 1 дозу щороку.

Недоношені діти можуть отримати вакцину проти ротавірусу у своєму хронологічному віці без корекції зважаючи на недоношеність. Це включає госпіталізованих немовлят, які мають стабільний стан здоров’я.