Як пестициди впливають на організм людини: роз'яснення рівненських фахівців

З початком весни аграрії країни починають готуватися до нової посівної кампанії. А з нею приходять думки про покращення ефективності вирощування, збільшення врожайності шляхом застосування найбільш ефективних методів боротьби із живими шкідниками (комахами, кліщами, личинками, гусеницями) та бур`янами. 

На допомогу фермеру приходять пестициди, які в залежності від призначення поділяються на інсектициди, акарициди, зооциди, гербіциди, фунгіциди, бактерициди, дефоліанти, роз'яснюють в телеграм-каналі Рівненського обласного центру контролю та профілактики хвороб. 

За хімічним складом пестициди поділяються на хлорорганічні, фосфорорганічні, металовмісні, оловоорганічні пестициди. Важливо, що період напіввиведення одних пестицидів (фосфорорганічних) може становити приблизно 20 днів, інших (хлорорганічних речовин) – це десятки років.

Проте окрім позитивного впливу на врожайність отрутохімікати мають політропну дію на організм людини, яка з ними контактує. Особливості впливу і характер токсичної дії залежить від хімічної природи та фізико-хімічних властивостей (дисперсність, температура кипіння і випаровування та ін.), а також індивідуальних властивостей організму, шляхів надходження в організм і його розчинності в організмі.

Хлорорганічні пестициди (гексахлорбензен, гексахлорбутадієн, гексахлоран, альдрин, дильдрин, ендрин, дихлоретан, хлорекрин) вже тривалий час заборонені на теренах України. Проте його активне застосування, відсутність ефективних методів зберігання та утилізації дається в знаки ще до тепер. 

Так харчові продукти, які містять залишки хлорорганічних добрив, не втрачають їх навіть після кулінарної обробки. Оскільки вони нерозчинні у воді та добре розчинні в органічних сполуках (в тому числі жирах), отрутохімікати добре проникають через шлунково-кишкових тракт, дихальну систему і шкіру та слизові оболонки. Основними симптомами отруєння є: головний біль, загальну слабість, відсутність апетиту, розлад сну, запаморочення.

Фосфорорганічні сполуки (ФОС), які наразі є найбільш поширеними та дуже токсичними: їх дія зумовлена блокуванням холінестерази і деяких інших ферментів (трипсину, хімотрипсину, естерази печінки тощо). При отруєнні ФОС характерні нудота, запаморочення, головний біль, сплутана свідомість. Ознакою отруєння є також наростаюче утруднене дихання, підвищення кров’яного тиску. 

Проте строгої залежності між ступенем інгібування холінестерази і важкістю отруєння немає. У всіх, хто працює з ФОС, слід визначати активність холінестерази крові до початку роботи та через кожні 3-4 дні під час роботи. Особи, у яких активність холінестерази знизилася на 25%, до роботи з ФОС не повинні допускатися аж до відновлення рівня цього ферменту.

Металовмісні сполуки купруму, неорганічні похідні феруму, магнію, цинку, алюмінію. Ці сполуки стійки в навколишньому середовищі, легко переходять з ґрунту в рослини, які споживає людина. Їх застосовують для захисту садів, виноградників, а також для протруювання злакових. 

При отруєнні властиво відчуття металевого присмаку в роті, а також сильний озноб. Сполуки купруму можуть проявляти також місцево подразнюючу дію на шкіру: іноді з'являються дрібний червоний висип зі свербінням, екзема, шкірна пурпура. На яснах іноді з’являється темно-червона облямівка.

Оловоорганічні сполуки (ООС) змінюють органолептичні властивості води, додаючи невластиві їй присмак і запах. У продуктах рослинного походження залишкові у кількості ООС (на рівні 0,3-1 мг/кг) зберігаються протягом 3-5 тижнів. Найбільш небезпечні етил- і метилпохідні стануму, найменш токсична речовина серед ООС – торк (вендекс). Отрутохімікати здатні токсично впливати на нервову систему, нирки, печінку, легені. Клінічно ураження проявляються загальмованістю і млявістю.