Під час війни для частини пацієнтів ключові медичні послуги та ліки стають все менш доступними, – ВООЗ

Доступ до медичних послуг в Україні після восьми місяців війни: система охорони здоров’я залишається стабільною, проте ключові медичні послуги та ліки стають все менш доступними.

Нещодавнє опитування ВООЗ щодо потреб в галузі охорони здоров’я виявило збільшення бар'єрів для доступу, але також вказує на певні шляхи їх усунення, інформує пресслужба ВООЗ в Україні.

24 жовтня 2022 року, Київ – Попри вісім місяців війни, система охорони здоров’я в Україні в цілому продовжує функціонувати, проте для дедалі більшої кількості цивільного населення зростаючі вартість, логістичні перешкоди та пошкоджена інфраструктура роблять доступ до основних послуг все більш проблематичним.

Це одні з ключових висновків нещодавньої оцінки потреб у сфері охорони здоров'я, проведеної Бюро ВООЗ в Україні та наданої Міністерству охорони здоров'я України, міжнародним та національним партнерам у сфері охорони здоров'я, а також гуманітарним організаціям на місцях.

Оцінка була спрямована на визначення потреб у сфері охорони здоров'я, основних перешкод у доступі до первинної та спеціалізованої медичної допомоги та лікарських засобів. Методологія дослідження враховувала кореляцію між доходами та доступом до окремих категорій медичних послуг і товарів для населення України віком від 18 років і старше.

Деякі з висновків включають інформацію з різних географічних регіонів, а також про потреби в охороні здоров'я внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Опитування, проведене у вересні 2022 року, є першою подібною оцінкою з початку російського вторгнення в Україну 24 лютого.

«Люди по всій Україні повідомляють, що основними бар'єрами для доступу до медичної допомоги є вартість, часові обмеження, пов'язані з тим, щоб дістатися до медичного закладу і назад, час на отриманням медичної допомоги, а також обмежена транспортна доступність. – зазначив д-р Ярно Хабіхт, Голова Бюро ВООЗ в Україні. – Головною з них є вартість лікування. Найбільш уразливими залишаються люди, які проживають на тимчасово окупованих територіях та в зонах активних бойових дій, де кожен третій повідомляє про обмежений доступ до послуг та ліків, порівняно з кожним п'ятим в цілому по країні».

«Водночас, відповідно до результатів дослідження, наразі система охорони здоров'я країни залишається стійкою, а загальний доступ до певного рівня медичних послуг залишається високим. З тих, хто звертався за медичною допомогою, 95% повідомили, що отримали послуги первинної медичної допомоги, а до 90% опитаних мали доступ до медичних послуг у зв'язку з хронічними захворюваннями. Але майбутні зимові виклики та остання ескалація бойових дій можуть додати значного навантаження на систему охорони здоров'я, оскільки тисячі цивільних осіб живуть у пошкоджених будинках без опалення та електроенергії, потенційно вразливі через небеспеки спричинені холодними погодними умовами - від обмороження до пневмонії. Ще одним викликом є COVID-19 у поєднанні з сезонним грипом, оскільки значний відсоток населення все ще не вакцинований від COVID-19, що викликає занепокоєння в той час, коли респіраторні інфекції традиційно зростають».

Цей сценарій доповнює аналіз, проведений Світовим банком та Програмою розвитку ООН, згідно з яким через війну перетнути межу бідності можуть 60% населення, або навіть значно більше. Дослідження ВООЗ вказує на посилення економічних негараздів, які можуть наражати на небезпеку добробут мільйонів людей.

«Результати дослідження можуть допомогти уряду та партнерам у сфері охорони здоров’я усунути критичні прогалини в розробці відповідного середньо- та довгострокового плану реагування», — сказав д-р Хабіхт. –Ми продовжимо тісно співпрацювати з Міністерством охорони здоров’я України, аби знайти оптимальні рішення. Ще до війни процес реформування системи охорони здоров’я в Україні демонстрував обнадійливий результат. Ми повинні це розвивати. Зобов’язання щодо забезпечення загального медичного обслуговування є цілком реальними. ВООЗ була і буде тут, для підтримки системи охорони здоров’я, з метою розширення доступу до медичної допомоги для всіх, незалежно від того, наскільки складними є виклики».

Деталі оцінки потреб у сфері охорони здоров’я

Оцінка потреб у сфері охорони здоров’я — це системний метод аналізу проблем у сфері охорони здоров’я, з якими стикається населення, що призводить до вироблення узгоджених пріоритетних напрямків та стратегій особами, які приймають рішення в галузі охорони здоров'я, та керівництва країни.

Ключові висновки:  

• Кожен третій опитаний дорослий українець звертався за первинною медичною допомогою.

• Кожен другий респондент повідомив про наявність щонайменше однієї перешкоди щодо доступу до будь-якого рівня медичної допомоги, найпоширенішою з яких є вартість.

• Кожен п'ятий українець не зміг отримати необхідні ліки: вартість, відсутність потрібних ліків та великі черги в місцевих аптеках - три основні причини.

• Ті, хто проживає на тимчасово окупованих територіях/районах активних бойових дій, як правило, звертаються за медичними послугами рідше, ніж мешканці інших регіонів, тоді як внутрішньо переміщені особи (ВПО) звертаються за послугами значно частіше, ніж інше населення.

Доступ до ліків:

За даними опитування, загалом кожна п'ята людина (22%) не змогла отримати необхідні їй ліки. На тимчасово окупованих територіях та територіях з активною фазою конфлікту цей показник зростає до кожної третьої особи. Схожа ситуація і з внутрішньо переміщеними особами (ВПО).

Найчастіше респонденти називали такі види ліків, які, важко було отримати:

• Ліки від високого артеріального тиску: 49%
• Ліки від серцевих захворювань: 49%
• Знеболюючі препарати: 41%
• Седативні препарати: 33%
• Антибіотики: 32%

Основні причини неотримання ліків:

• Підвищення цін на ліки: 84%
• Відсутність ліків в аптеці: 46%.

Домогосподарства, які складаються лише з жінок, мають значно менші доходи та більші витрати на медичні послуги та ліки, ніж домогосподарства, в яких також проживають чоловіки. Доходи домогосподарств, закономірно, впливають на рівень доступу до медичних послуг.

Доступ до медичної допомоги при хронічних захворюваннях: кожен третій респондент або сам, або член його домогосподарства має хронічні захворювання, більш ніж половина з цієї групи (52%) зверталися за медичною допомогою у зв'язку з хронічними захворюваннями. Найбільш поширеними є серцево-судинні захворювання (61%), діабет (25%) та захворювання нирок (21%).

Цю тенденцію ВООЗ спостерігає по всій країні. Наступний раунд оцінювання: другий раунд дослідження потреб у медичній допомозі заплановано на грудень для моніторингу змін у потребах населення у зв'язку з наближенням зими на території всієї країни.

Поточні заходи у сфері охорони здоров'я: у відповідь на поточні нагальні потреби ВООЗ продовжує постачати в країну життєво необхідні медичні засоби. Починаючи з 24 лютого, у координації з Міністерством охорони здоров'я, в Україну було доставлено понад 1 350 метричних тонн вантажу. ВООЗ продовжує доставляти вкрай необхідні медикаменти у нещодавно звільнені райони, у тому числі у Харківську та Донецьку області. За останні кілька тижнів допомога була доставлена до Ізюма, Лиману, Харкова та Святогірська.

Окрім медичних та гуманітарних поставок, ВООЗ також забезпечує розбудову потенціалу та надає технічні рекомендації для задоволення поточних потреб у сфері охорони здоров'я. На сьогодні ВООЗ провела тренінги для понад 11 000 медичних працівників з низки напрямків, зокрема, травматологічної хірургії, медичної допомоги щодо реагування при масових втратах, хімічної небезпеки, епідеміології та лабораторної діагностики.

Мобільні медичні бригади за підтримки ВООЗ продовжують забезпечувати доступ до медичних консультацій для найбільш вразливих верств населення та тих, хто повернувся на звільнені території. Разом з партнерами ВООЗ зосередилась на забезпеченні розширеної первинної медичної допомоги та підтримці в управлінні хронічними захворюваннями, такими як гіпертонія та діабет, у багатьох областях.

ВООЗ також робить свій внесок у Національну програму охорони психічного здоров'я та психосоціальної підтримки, започатковану Першою леді України з метою підтримки широких верств населення. За оцінками, майже 10 мільйонів людей наразі перебувають під загрозою розвитку цілої низки психічних розладів - від сильної тривоги та стресу до посттравматичного стресового розладу та суїцидальних тенденцій.