Як працюють векторні вакцини від COVID-19: роз'яснення для пацієнтів

20 Липня 2022, 13:50

565

Вакцинація

Фахівці Центру співробітництва ВООЗ з безпеки вакцин надали відповіді на найпоширеніші питання щодо профілактики COVID-19.

Про це інформує Центр громадського здоров'я.

Вакцини, створені на основі вірусних векторів, відрізняються від більшості звичайних вакцин тим, що вони практично не містять антигени, а використовують власні клітини організму для їх виробництва. Вони роблять це за допомогою модифікованого вірусу (вектора) для доставки генетичного коду для антигену; у випадку з вірусом COVID-19 білки шипів вірусів, що знаходяться на його поверхні, доставляються в клітини людини.

Заражаючи клітини та даючи їм вказівку виробляти велику кількість антигену, який потім запускає імунну відповідь, вакцина імітує те, що відбувається під час природнього зараження певними патогенами, особливо вірусами. Перевага даного механізму полягає в тому, що він викликає сильну імунну відповідь Т-клітинами, а також вироблення антитіл В-клітинами.

Існує два основних типи вакцин, в яких використовуються вірусні вектори.

Нереплікуючі векторні вакцини - не здатні виробляти нові вірусні частинки; вони виробляють тільки вакцинний антиген.
Реплікуючі векторні вакцини - також виробляють нові вірусні частки в інфікованих ними клітинах, які потім продовжують інфікувати нові клітини, які також будуть виробляти вакцинний антиген.

Вакцини з вірусним вектором COVID-19 використовують нереплікуючі вірусні вектори. Після введення в організм ці вакцинні віруси починають заражати наші клітини та вводити свій генетичний матеріал у ядра клітин організму, включаючи ген антигену. Людські клітини виробляють антиген так, якби це був один з їх власних білків; він представлений на їх поверхні разом з багатьма іншими білками.

Виявивши чужорідний антиген, імунні клітини починають формувати імунну відповідь проти нього. Ця відповідь включає в себе В-клітини, що продукують антитіла, а також Т-клітини, які шукають та знищують інфіковані клітини. Т-клітини роблять це, досліджуючи склад білків, що виділяються на поверхні клітин. Вони навчені розпізнавати власні білки організму, як «власні», тому помітивши такий чужорідний білок, як антиген патогена, вони ініціюють імунну відповідь проти клітини, яка є його носієм.

Читайте також: Як дізнатися, яку вакцину проти COVID-19 обрати та рекомендувати для щеплення

Одна з проблем цього підходу полягає в тому, що люди, можливо, раніше піддавалися впливу вірусного вектора та мають механізм імунної відповіді на нього, що може знизити ефективність вакцини. Окрім того, такий «анти-векторний імунітет» ускладнює доставку другої дози вакцини і, якщо це необхідно, другу дозу слід вводити з використанням іншого вірусного вектора.

Векторні вакцини проти COVID-19:

• для їх створення застосовують не-реплікуючі вірусні вектори

• вводять генетичний матеріал вектору в середину до клітин людей

• ці клітини виробляють антиген, який після цього розпізнається імунною системою