Як розпізнати хворобу Альцгеймера: роз'яснення луцької лікарки

04 Жовтня 2021, 16:02
Лікарка-неврологиня Галина Романюк 2085
Лікарка-неврологиня Галина Романюк

Щоб встановити точний діагноз хвороби Альцгеймера – потрібен певний час і спостереження за хворим.

Тому дуже часто лікарі просто встановлюють, що у хворого Деменція, а хворобу Альцгеймера виставляють уже пізніше, - розповідає лікарка-невропатологиня відділення неврології Галина Романюк на фейсбук-сторінці Медичного об'єднання Луцької міської територіальної громади.

«Зі свого досвіду пам'ятаю пацієнтку, жінку 64 років, яку привела нещодавно до нас донька. Сама жінка не скаржилась на здоров`я, лише на не часті головні болі. Зі слів доньки протягом останніх двох років мама стала неохайною, почала байдуже ставитись до свого зовнішнього вигляду (що їй зовсім не притаманно зі слів доньки), забуває виключити чайник на плиті, постійно запитує одне й те саме. Одного разу заблукала на вулиці біля власного будинку», – розповідає лікарка.

Спочатку рідні розцінили ці зміни у зв’язку з виходом мами на заслужений відпочинок і часткову депресію, але стан поступово погіршувався. При огляді хвора поводила себе байдуже і розгублено, їй було важко виконати більш складні інструкції.

Для виявлення порушень пам'яті, мислення і орієнтації хворій провели спеціально розроблені шкали ( МОСА, MMS) і виявили значне відхилення параметрів від норми (до прикладу при нормі 25-30 правильних відповідей вона набрала 14 ). Провели додаткові обстеження, виключили будь-які інші причини її стану. І основним діагнозом було встановлено хворобу Альцгеймера.

Зниження пам'яті, або ж синдром стійкого порушення когнітивних функцій називають Деменцією. Однією з причин деменції – є хвороба Альцгеймера, на яку припадає близько 70% всіх випадків.

«Хвороба Альцгеймера – це нейродегенеративне захворювання, при якому деградація когнітивних, тобто розумових, функцій відбувається більшою мірою, ніж це очікується в разі фізіологічного старіння людини. Найбільш вивченими процесами патогенезу хвороби є накопичення білка амілоїду в тканинах мозку і збільшення кількості ТАУ-білка в нейронах (нервових клітинах), що порушують нормальне функціонування роботи мозку», – каже Галина Романюк.

Проявами хвороби Альцгеймера є:

- повна чи часткова дезорієнтація в часі і просторі;

- труднощі виконання повсякденної роботи;

- повторення питань та постійне уточнення уже відомої інформації;

- проблема з веденням діалогу;

- проблема запам'ятовування розташування речей;

- зміна настрою та поведінки;

- втрата здатності мислити і приймати рішення;

- складність розрізняти кольори, проблеми з читанням, керуванням автомобіля. Усе це призводить до припинення трудової діяльності та соціальної активності.

В більшості випадків в зоні ризику знаходяться пацієнти віком від 65 років. Але, існує й рання форма хвороби, яка починається уже після 40 років (найчастіше в таких випадках вона має спадковий характер). 

Спочатку симптоми можуть бути у вигляді загального нездужання, розсіяності, запаморочення, головного болю. Проте, діагностувати хворобу потрібно після повного детального обстеження.

Крім спадкової форми цієї недуги є й інші фактори ризику: це перенесені черепно-мозкові травми, серцево-судинні захворювання, шкідливі звички (тютюнопаління, алкоголь), часті стреси і потрясіння, інфекції тощо. Також є дослідження, що хвороба Альцгеймера частіше загрожує жінкам – вони хворіють у 6-10 разів частіше чоловіків, тому що їхній гормональний фон змінюється частіше.

Оскільки хвороба ще вивчається, то й ефективного лікування, на жаль, поки що не існує. Але є різні шляхи, щоб полегшити симптоми і сповільнити розвиток когнітивно-поведінкових змін.

Крім симптоматичного медикаментозного лікування, психотерапії, арт-терапії, музикотерапії - Галина Романюк радить проводити такі профілактичні дії:

- вести здоровий спосіб життя з відмовою від шкідливих звичок;

- не пересипати ( більше 8-9 годин на добу);

- контролювати тиск, зменшити споживання солі та підтримувати здорову вагу;

- тренувати мозок читанням книг і вивченням віршів;

- побільше спілкуватись, адже спілкування – це активна розумова діяльність, зокрема, концентрація уваги та стимуляція памяті.

У хвороби Альцгеймера немає правил. Вона уражає людей незалежно від їхньої національності, соціального статусу, рівня освіти. Дуже багато у світі відомих людей, яких не оминула ця недуга: Маргарет Тетчер, Шон Коннері, принц Чарльз.

«Нехай ваші сім’ї ця хвороба обходить стороною. Бережіть себе, своїх рідних і завжди майте час на спілкування», – бажає усім лікар-невропатолог вищої категорії Галина Романюк.

Коментар
19/04/2024 Четвер
18.04.2024
17.04.2024