• Кабінет
    Пошук

МОЗ затвердило новий стандарт трансплантації печінки у дорослих та дітей

Віта Шепеля
#   261

В Україні затверджено Стандарт медичної допомоги «Трансплантація печінки у дорослих та дітей». Документ регламентує весь маршрут пацієнта – від визначення показань та відбору реципієнта до операції, післятрансплантаційного лікування й пожиттєвого спостереження.

Про це повідомили у Державному експертному центрі МОЗ України. 

Стандарт затверджено наказом Міністерства охорони здоров’я України № 1115 від 12 серпня 2026 року. Він встановлює єдині вимоги до надання медичної допомоги дорослим і дітям, які потребують трансплантації печінки.

Кому показана трансплантація печінки

Трансплантація розглядається для пацієнтів з тяжкими гострими або хронічними хворобами печінки, коли інші методи лікування відсутні, вичерпані або не забезпечують прийнятного прогнозу щодо виживаності та якості життя.

Серед таких станів:

  • гостра печінкова недостатність,
  • цирози різного походження,
  • окремі вроджені, генетичні, метаболічні та онкологічні захворювання.

При цьому наявність захворювання, яке потенційно може бути показанням до трансплантації, ще не означає автоматичного направлення на операцію. Рішення має приймати мультидисциплінарна трансплантаційна команда, оцінюючи тяжкість стану, прогноз без трансплантації, можливі ризики втручання та післяопераційних ускладнень.

Від відбору реципієнта до пожиттєвого спостереження

Новий Стандарт охоплює всі ключові етапи трансплантаційної допомоги. Документ визначає підходи до:

  • відбору та обстеження потенційних реципієнтів та донорів;
  • підготовки пацієнта до трансплантації;
  • оцінки пріоритетності кандидатів на трансплантацію;
  • проведення операції;
  • раннього післяопераційного ведення;
  • підбору та контролю імуносупресивної терапії;
  • моніторингу функції трансплантованої печінки;
  • профілактики, своєчасного виявлення та лікування ускладнень;
  • довгострокового та довічного спостереження реципієнтів.

Окремо визначено особливості ведення дітей, які перенесли трансплантацію печінки.

Таким чином, трансплантація розглядається не лише як хірургічне втручання, а як тривалий процес лікування, що починається задовго до операції та фактично продовжується протягом усього життя реципієнта.

Після трансплантації лікування не завершується

Одним з принципово важливих компонентів Стандарту є регламентація післятрансплантаційного супроводу. Пацієнти потребують регулярного контролю загального стану та функції трансплантата, корекції імуносупресивної терапії, а також своєчасної діагностики можливих ускладнень.

Такий підхід має забезпечити не лише виживання пацієнта після операції, а й довготривале функціонування трансплантованого органа та належну якість життя.

Для пацієнта впровадження Стандарту означає чіткіший і послідовний маршрут медичної допомоги та визначені вимоги до її якості на кожному етапі – від первинної оцінки показань до багаторічного спостереження після операції.

Виживаність пацієнтів стане індикатором якості

Стандарт також встановлює конкретні індикатори якості медичної допомоги при трансплантації печінки. Серед них – 100-денна та однорічна виживаність пацієнтів після трансплантації.

Ці показники дають змогу оцінювати не лише безпосередній результат хірургічного втручання, а й ефективність усього комплексу трансплантаційної допомоги – від правильного відбору та підготовки реципієнтів до післяопераційного лікування та спостереження.

Методологічний супровід та інформаційне забезпечення розроблення Стандарту здійснювали фахівці Державного експертного центру МОЗ України.

Методична підтримка створення доказових підходів для їхнього застосування у клінічній практиці є одним з напрямів роботи ДЕЦ у системі стандартизації медичної допомоги.

Докладніше ознайомитися з текстом Стандарту медичної допомоги «Трансплантація печінки у дорослих та дітей» можна в реєстрі медико-технологічних документів Державного експертного центру МОЗ України.

Читайте також:

Останні новини

Всі

9 жовтня 2026

8 жовтня 2026

Переглянути все