Лікарська помилка та ятрогенія
404 
Абсолютно всі люди помиляються, навіть самі досвідчені. Як кажуть, що не помиляється той, хто не працює, проте в медицині помилки бувають різні, і ціна цієї помилки також буває різною…
Перебуваючи у складі клініко-експертної комісії з розслідування лікарських помилок, я прийшов до висновку, що є 5 типів цих помилок:
1 тип лікарської помилки – некомпетентність! Некомпетентність – закономірна річ для молодого та недосвідченого лікаря, проте є вироком для лікаря «зі стажем» який не намагається підвищувати свій фаховий рівень.
Небайдужий та несамовпевнений молодий лікар завжди запитає думку досвідченого колеги та попросить про фахову допомогу, щоб врятувати хворого, а небайдужий та несамовпевнений лікар «зі стажем» для перестрахування у разі сумніву також скерує складного пацієнта до свого колеги задля альтернативної думки, щоб також допомогти та врятувати свого хворого!
Мінімізувати ризик таких помилок може консиліум лікарів який складається з досвідчених спеціалістів, які своєю чергою якісно, а не формально допомагають вирішити складну клінічну ситуацію, адже лікар всього знати не може, це просто не можливо!
Другий тип лікарської помилки – людський фактор!
Людський фактор – життєва ситуація, яка повʼязана з фізичною перевтомою та/або емоційним виснаженням лікаря (адже лікар також людина!). Мінімізувати ризики цієї помилки може сам лікар, якщо він самокритичний та несамовпевнений у своїх діях і знає, коли треба зупинитись з «псевдогероїзмом і псевдожертовністю» якщо втомився, став неуважним або почав себе погано почувати. Проте, мінімізувати ризики цієї помилки в першу чергу повинен роботодавець, який зобовʼязаний створити якісні, безпечні, комфортні та нормовані умови праці з відповідним контролем якості лікувально-діагностичного процесу, інфекційного контролю і.т.п.
Третій тип лікарської помилки – ненавмисна ятрогенія! Виникає вона внаслідок непередбачуваних небажаних явищ, повʼязаних з лікувальним процесом, адже не завжди все можна передбачити, особливо те, що ще не вивчено. До прикладу, вкрай рідкісна, складна або нова патологія, не до кінця вивчені побічні дії лікарських засобів і т.п.
Четвертий тип лікарської помилки – це навмисна або «активна» ятрогенія внаслідок свідомого порушення медичних стандартів та протоколів медичним працівником!
П'ятий тип лікарської помилки – деперсоналізація!
Цинічне, байдуже та хамське ставлення медика до своїх пацієнтів з формальним виконанням своїх обовʼязків або взагалі небажанням допомогти хворому, що призводить до навмисної «пасивної» або «німої» ятрогенії!
Як кажуть, словом можна вилікувати і словом можна вбити, а тому, на моє глибоке переконання, такі люди взагалі не повинні працювати в медицині, які би вони класними ремісниками не були, адже емоційний інтелект та емпатія це вроджені якості, і якщо людині не дано, то не навчиш!
Сучасна реформа охорони здоровʼя заклала фундамент жорсткої конкуренції серед медичних закладів та серед медичних працівників, де виживуть та залишаться працювати найкращі. Сьогодні адміністрація медичного закладу зацікавлена взяти до себе на роботу молодого, перспективного лікаря та/або кваліфікованого фахівця з досвідом, оскільки це в першу чергу репутація яку не придбати за гроші!
Ще до пандемії COVID-19 внаслідок реформування правил атестаційної комісії, до складу якої я також входив, втратила контроль за якістю післядипломного розвитку та компетентності лікаря. На сьогодні вже все лежить в площині нововведення під назвою «безперервний професійний розвиток» лікаря, який самостійно навчається, розвивається, працює та відображає все це у своєму професійному портфоліо.
Так, атестаційна комісія вже не може впливати на лікаря так, як це було колись, проте всі лікарі повинні розуміти, що вплинути на них може клініко-експертна комісія яка розбирає їх лікарські помилки!
З нетерпінням чекаю, коли кожен лікар нашої країни буде мати свою індивідуальну лікарську ліцензію, якої він може позбутись внаслідок своїх критичних та фатальних помилок незалежно від того яке гарне портфоліо він матиме, і за дії лікаря вже буде відповідати не медичний заклад, а персонально лікар, який допустив лікарську помилку!
Слід розуміти, що репутація – це така річ, яка дається кожному один раз у житті, і про це повинен памʼятати кожен медик, кожна людина!
Коли я був студентом ВНМУ, наш заступник декана доцент Леонід Павлович Смольський завжди казав нам, що лікар у білому халаті не повинен бути схожим на продавця пиріжків!
Так, я повністю згоден з ним, адже на білому халаті продавця пиріжків брудних та жирних плям не помічають, на відміну від білого халата медика, який не повинен бути заплямованим!
Медицина – це не про моду та не про псевдоімідж з селфі в інстаграмі!
Медицина – це про емпатію, про терпимість, про відповідальність, про ризики, про справжні знання, про професійні навички, про постійний розвиток, про критичне мислення, про витривалість!
І той, хто це розуміє та працює за цими правилами починаючи зі студентських років, у того є велике майбутнє в медицині!
Всім здоровʼя та добра!
Все буде Україна!