Сказ. Укус без шансу
1678
Жителька Волині померла від сказу в інфекційній лікарні Львова. Шокуюча і жахлива новина, хоча вона не є неочікуваною. З огляду на ситуацію з безпритульними тваринами, яка дедалі лише погіршується, особисто я знала, що це рано чи пізно станеться.
Сказ – неочевидний відголосок війни, і те, що його поширення стане ще однією проблемою, було очевидним. Насамперед, заборонене полювання, а отже популяція диких тварин, зокрема лисиць, зростає. Їм не вистачає їжі, в її пошуках руді наближаються до сіл. Друге – неможливість ефективно вакцинувати диких тварин оральною вакциною, адже її розкидали над лісами з літаків. Літаки вже четвертий рік не літають, розкладання вручну цей спосіб не замінить, та й частина лісів замінована. Про все це ще 2023 року мені розповідав ветеринар ГУ Держпродспоживслужби у Волинській області. Вже на той час випадки сказу тварин почастішали.
Безпритульних собак і котів стало, на жаль, більше. Люди виїжджають, покидаючи чотирилапих, не мають коштів годувати – викидають, не стерилізують, відпускають на самовигул. Що вже казати про вакцинацію – це ж гроші, та й де він, той сказ? Суспільна культура поводження з тваринами у нас поки залишає бажати кращого.
Отже, маємо бути обізнаними і подбати про своє життя. У випадку сказу про «здоров’я» не йдеться, адже сказ 100% летальний, при цій хворобі нема жодної надії на диво. Якщо з’явилися симптоми – нема дороги назад, нема ліків за шалені гроші, нічого нема. Якщо вас вкусила, подряпала чи навіть ослинила тварина, якщо ви підібрали тваринку, а вона померла – вимагайте антирабічну вакцину. Це не дурничка.
Звертайтесь до найближчого травмпункту і вимагайте. Поясніть дітям, щоб не чіпали руками безпритульних тварин, що найменший укус собаки чи подряпина котика – це небезпечно і дитина має вам про це повідомити не зволікаючи. До слова, в 2014 році від сказу помер 4-річний хлопчик із Ківерців, якого, попередньо, вкусив собака під час прогулянки в дитсадку.
Ну і, звісно, вакцинація ваших домашніх. Навіть якщо ваш собака не виходить за ваше подвір’я, ви ніколи не знаєте, хто може прийти до вас у гості. Якщо в населеному пункті зафіксовано сказ, ветеринари роблять «подвірний» обхід і мають вакцинувати усіх домашніх тварин. Так от! Як розповіли в Держпродспоживслужбі, навіть в таких випадках вакцинувати безплатно (!) люди відмовляються з аргументом «навіщо воно треба».
Я – власниця двох голих кицьок-сфінксів. Вони не виходять на вулицю, але вакцинуються за графіком. Чому я це роблю? Насамперед з думкою про можливість їхнього виїзду за кордон. Тварина без вакцинації та аналізу на антитіла до сказу зараз кордон з ЄС не перетинає — таке вікно можливостей було лише на початку повномасштабної війни. Нині ж усе більш, ніж серйозно і Європа дивиться на нас із пересторогою.
Загадалося. У ветклініці жінка мляво питала в ветеринарної лікарки, чи дійсно треба того собаку вакцинувати, чи така вже це необхідність? А та розповіла, що якось жінка принесла кошеня, підібране на заправці.
«Вона сказала, що забере котика додому, ми ним цілий день займалися, а над вечір кошеня померло. В такій ситуації тіло тваринки обстежується лабораторно на сказ. І він підтвердився! Тож і ми всі, і ця жінка пройшли курси вакцинації».